- анонімний
- [аноун’і/мнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
анонімний — прикметник … Орфографічний словник української мови
анонімний — а, е. 1) Який не зазначив у листах або в творах свого прізвища (про автора). Анонімний писака. 2) Невідомо ким написаний, не підписаний; безіменний (про лист або твір). •• Аноні/мний раху/нок банківський рахунок, розпорядження коштами на якому… … Український тлумачний словник
анонімний — (невідомо ким створений, без підпису про лист, твір), без авторства; безіменний, таємний, секретний, засекречений … Словник синонімів української мови
анонімність — ності, ж. Абстр. ім. до анонімний … Український тлумачний словник
анонімно — Присл. до анонімний … Український тлумачний словник
безіменний — а, е. 1) Який не має імені, назви, ніяк не названий. || Ім я якого невідоме. || Ім я автора і т. ін. якого невідоме; анонімний. Безіменні твори. •• Безіме/нна висота/ військ. Пагорб, гора, що не має власної назви (ороніма); на карті позначається… … Український тлумачний словник
невідомий — 1) (такий, про якого немає даних, відомостей), незнайомий, незнаний; незвіданий (про місце, галузь знань, почуття тощо який ще не став відомим кому н.); безіменний (ім я, назва якого невідома); анонімний (про автора твору / листа який не зазначив … Словник синонімів української мови